[i][b][color="#b31919"] 1943 рік… Рання осінь…
Війна…Майор, що в нас,
живе, кудись побіг. Мати на
роботі…Він вдома один…
2016 рік...Він знову один...[/color]
[/b][/i]
[i][b][color="#084f4f"]Буває ж таке!.. І машини, і коні
Біжать по дорозі…Солдати ідуть…
А я за столом… Очі ж там,- на іконі,
Де Бога св’яті в домовину кладуть…
Сказали мені,- Бог все бачить та чує,-
І скаже, - коли я кудись там піду…
Тим часом війна вже за річку гарує,-
Піти?.. Ні!.. Бо очі за мною ідуть…
А поряд, в посудині, цукор іскристий
Та печиво жовте…Сховали б кудись!..
Так хочеться взяти!.. Лизнути,- не їсти!!.
Та те,- для майора… Дивись - не дивись…
Майор,- він мов батько,- хоч вийшов в герої,-
Готовий погратись зі мною завжди
За клунею в схованки… Тітка лиш Зоя
Туди б не ходила,- сховаються,- й жди!..
О, знову страшне щось шугнуло з - за лісу…
Майор говорив,- то Катюші так б’ють…
Це радість для мене,- жінок тих - до біса,-
І кожна з них має страшну ту могуть!..
Машина ревнула… Майор забігає…
Зібрав все своє… І пішов до дверей…
Забудько майор,- він усе забуває,-
І краби в бляшанках!.. І цукор оцей!!.
О, знову шугають з-за лісу Катюші…
Розриви!.. Десь дзенькіт!.. Прокинувся я…
Додибав до шибки… Ударило в уші,-
Фонтаном пульсує донецька земля…
[/color][/b][/i]
[i][b][color="#5e0a5e"]Очень красивые фотографии с выстрелом из БМ-21 Град,- прообразу катюші...( ТАК МОЖЕ ПИСАТИ ТІЛЬКИ БОЖЕВІЛЬНИЙ,- автор)… Этот "внук" Катюши за 20 секунд одним залпом перемешивает с землей все живое и неживое на площади в 20(!) гектаров. [/color]
[/b][/i]
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=706920
Рубрика: Воєнна лірика
дата надходження 16.12.2016
автор: Янош Бусел