Колись, можливо ще не скоро, але пристунє відчуття,
що в подорож відправить доля кудись далеко відсіля.
Там люди ходять босоногі.. там чути дзвін і молитви..
Там в помаранчевих сорочках щасліві ходять дітлахи.
Там вірять у циклічний Всесвіт, в реінкарнацію душі
і наче якось несвідомо людей притягує туди..
Та знаю, що у сніжних горах, де вітер трепить прапорці,
тебе побачу в храмі вітру, де пишеш серед хмар вірші.
13.11.2014
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=706840
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 16.12.2016
автор: polar