Повна чаша

Я  не  буду  жити  так  я  того  хочете  ви.
Це  моя  гра  і  помилки  робити  в  ній  мені.
Сил  хочу  знайти,  щоб  сказати  слово  досить
Та  кажен  раз  кудись  думки  мої  відносить.

Чаша  терпіня    заповнена  майже  доверху,
А  ви  продовжуєте  капати  на  мізки  зверху.
Так  хочеться  звідси  втекти  кудись  туди,
Туди  де  закони  придумуєш  ти  сам  собі.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=706822
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 16.12.2016
автор: Вадим Болдурат