Хто був для тебе дорогий,
Хто центром Всесвіту вважавсь,
Лиш пазл у житті твоєму черговий
А ти так на нього сподівавсь.
Можливо, дійсно і колись
Була та дружба, та не зараз.
Людські відносини не збереглись
Така ось справедлива кара.
І діло, наче, не в тобі.
Та й сам нічого не робив –
А пролетіли щастя - журавлі
І мрії всі скорилися в обрив.
Але, мій друже, не хвилюйсь
Якщо життя поставило синець –
Згадай: - усе кінчається щасливо
Коли нещасно – це ще не кінець!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=706655
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 15.12.2016
автор: Юрій Мариніч