Доба минає за добою,
Я жду настане ось неділя
Щоби зустрінутися з тобою.
Вже тиждень жевріє надія.
Побачитись, погомоніти,
Як поживаєш ти на дачі,
Чи дзвонять ще онуки й діти,
Рішають як життя задачі.
А то суджу у самотині,
Лиш мовлять радіо і телек,
Ніхто мене не чує нині
І я не знаю хто що меле.
Ти ж прийдеш і лайнеш порядки
Й пошлеш подалі всіх при владі,
Не крали щоби наші бабки
Й не думали що на параді.
Я ж відчуваю все в порядку
І самоти як не бувало,
Зробив душевну я зарядку
І жити зразу легше стало.
14.12.16.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=706633
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 15.12.2016
автор: Георгій Грищенко