Це ж скільки вилито чорнила,
Каманда Савченко топила.
Зірвались з цепа ютоботи,
У них прибавилось роботи.
Неначе з Вія вурдулаки,
Мокриці вилізли із мряки.
З двінниці ворони зайшлися,
За справу пси усі взялися.
Як в шкірі мамонтів волосся,
Вкраїнофобів розвелося.
Який же сором, стид і срам
Леліять масляну котам.
Це ж за яку ж для них ціну,
Скінчити нам чужу війну,
Привикли дурні догоджать…
Кому ж вона за благодять?
Туза обрали дурні… Чирву
І тихо котимось у прірву.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=706626
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 15.12.2016
автор: Микола Миколайович