корозія часу
вона все ще думає про ранок
коли прокинулася від його будильника
від пальців на своєму волоссі
знову заплющила очі
вона тремтіла
коли побачила його брови та провела між ними пальцями
корозія ранку
він не зварив їй кави
сухо усміхнувся та провів до зупинки
дочекався автобуса
вона зникла
на губах залишався пересмак його губ
у пам'яті виринає передніч
революція похоті, темені, заплющених очей, розрізаної довіри
в яку вона пустила його спілість
тепер довіра у неї зріла
він зорить зсередини
він дихає
пам'ять усе пам'ятає
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=706623
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 15.12.2016
автор: Doll