Ти знаєш, мамо, із усіх земних на світі слів,
Я так і не змогла для тебе підібрати,
Тих геніальних, які складаючись у вірші,
Могли б любов мою до тебе передати.
Ти знаєш, мамо, ще немає таких слів,
Віршів нема, не написали їх поети,
Хоча любов дитини й матері свята
На ній тримається у космосі планета.
Ти знаєш, мамо, як безмежно чарівна
Для мене щира посмішка твоя ласкава,
І кожна зморшка-нитка у твого чола,
І руки зморені, якими нас гойдала.
Ти знаєш, мамо, як милуюся бува,
Коли ти граєшся з пустунчиком-онуком.
В твоїх очах такої ніжності краса,
Що може бути в світі ліпшим подарунком?
Ти знаєш, мамо, із омріяних бажань,
У Бога я молю єдине повсякденно:
Хай береже тебе, для нас ти вічна стань
Й благословляй дороги наші нескінченно.
Ти знаєш, мамо, із усіх земних на світі слів,
Я так і не змогла для тебе підібрати,
Тих геніальних, які складаючись у цім вірші,
Могли б усю любов мою до тебе передати.
2016
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=706604
Рубрика: Присвячення
дата надходження 14.12.2016
автор: Оксана Лазар