Ранкове сіре і пустинне місто,
Північний холод, нескінченній дощ..
Навколо нікого, а тобі так тісно,
Й твій день розпочинає дружній скотч..
Як же ж ти дійшов до цього,
Де твоя мужність чоловік?
Роботу втратив, віру в себе
І від реального життя утік..
А все вона – жіноча сучність..
Спокус грайливих океан,
Жіноча врода має влучність,
В тебе приціл- і вже собі не пан..
Жінки є різні в цьому світі,
І цілі різні мають всі:
Є чисті світлі і правдиві,
А є корисливі в душі
Є ті, що просто хочуть грошей -
Маєтків, брюліків, манто..
Вони так вміло кажуть – прошу..
Й отримують нове авто
Є ті, які з дитинства винні,
І на горбі несуть весь світ.
Сварки сімейні і образи незупинні
В житті дорослім свій друкують слід
Є жіночки, які чекають,
Надію мають – буде все,
А час летить – життя прогавлять,
А принц-негідник так і не прийде..
Дівчата є більш чоловічні,
Такий собі мужик-братан,
Мізки йому з`їдають вічно
Й розхитують психічний стан
Є жінка мати – контролює,
Єдиний крок від неї, то жахіття жанр,
І він зашуганний крокує
Маршрутом, складенним маман
Є та, якій ніщо не треба,
Він поруч є, для неї він весь світ..
Від нього в захваті, вона благає небо
Для нього щастя, і мурличе він, як кіт
Всі ці сценарії з дитинства,
Відбиток від батьків, освіт, опік..
І як же ш часто несвідоме материнство -
Робить із чистих душ калік..
_________________________
Це якось я далеко вже забігла,
І це окрема тема, що болить..
Повернемось в початок, до того, ціль в житті у кого зникла,
І віра у жінок похитненою стала вмить
Тож, як обрати ту, що надихає,
А не в провалля тебе заганя,
Відвертістю своєю віру одягає,
І чистотою серця обійма
Як не боятись і не клясти
Увесь жіночий рід, що в світі є,
І як знайти ту мудрість, повторно, щоб не впасти,
І вiру мати в серцi, що доля тя знайде
___________________________
Дитячiсть.. несвiдомий вік..
Згадай про свою мати..
Її відносин з татом прототип -
Проекція й твоїх стосунків, брате
Все починається з сім`ї,
Як в тебе, так і в жінки..
І ці процеси, як в змії -
Потребують відновлення та змінки
Глибинне й вірне розуміння
Зв`язків причини й слідства -
Корисні добрива дають корінню,
І оминаєш ти душі своєї вбивство
Тоді, вже легко пробачати
І висновки робити,
Свої помилки, також, визнавати,
І не боятись далі бігти
Жінки, так саме, як і ви
Сценарій свій несуть з дитинства,
І несвідомо часто, як малі,
Дають і вам ковток насильства
Ця вічна, люта боротьба
Виходить із незнання,
І правила, взаємно, не прийма,
Руйнує, незбудоване, кохання..
І все ж ми поруч є..
І все ж ми маємо любити..
Пробач його, і ти пробач її..
Нам треба далі бігти..
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=706531
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 14.12.2016
автор: ДрожеННікова