ветхий вітряк
крилом зачепився
за край неба
і меле вже не мукУ
а мУку
його зголоднілого
годують круки
цитатами
з дон Кіхота
і лише вітер
останній пілігрим
кличе млин
за собою в небо
питлювати зорі
пізно
він корінням
вже дістав ядра Землі
і тепер
на роздоріжжі
віків
стоїть на варті
страж учорашніх днів
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=706496
Рубрика: Верлібр
дата надходження 14.12.2016
автор: Оля Гаврилюк