Довгожитель

Ранок  віщував  гарну  погоду.  Сонце  ,  сперечаючись  з  ранковою  свіжістю,  нагріваючи  землю,  а  від  неї  й  повітря,  поволі  підіймалось  по  весняній  стежині.  Від  того  руху  краплини  -  лінзи  -  мікровеселки  роси  ставали  невидимками  в  просторах  останніх  днів  травня  ,що  вже  зібрались  в  гості  до  літа.  Природа  весело  посміхалась  Сонцю  явищами  властивими  тільки  весняній  порі.
           В  доброму  настрої  були      й    молоді  чоловік  з  жінкою,  що  збиралися,  прополоти  городину  на  ділянці  в  сусідньому  з  містом  селі.  Дістались  туди  вже  о  шостій  ранку.  Жайворонки  привітали  їх  співом,  додали  бадьорості    й  завзяття.  Робота  виявилась  приємним  заняттям  (  не  сказати  легким  ).Сапи  бігали  навколо  рослин  вправно,  збриваючи  стебла  бур"яну  в  нитці  та  розпушуючи  землю.  Вже  близько  десятої  години  майже  весь  огород  (  0.11га  )  був  сполотий,  лишались  шість  рядків  картоплі  по  11м  довжиною.
 "Фу-у  ,  подумав  чоловік,  оце  закінчим  і...  "    "    Приїдемо  додому  і  зробимо  ще  іншу  роботу  (  яку  -  це  не  важливо  )  "-  сказала  жінка.  Чоловік  ледь  скривився  -  нічого  не  сказав,  він  звик  ,      що  ще  з  першого  вечора  знайомства  майбутня  жінка  говорила  йому  те,  що  він    думав  сказати  та  за  нею  не  встигав.  (  Зрозуміло  ,  що  жіноче  трактування  дещо  відрізнялося  від  чоловічого  ).
             
         Приїхали,  доробляють  роботу...  Чоловік  подумав...,  а  жінка  каже  :  "    Доробимо  оце  та  почнемо  оте  ".  Чоловік  не  витримав,  сказав,  що  буде  рахувати  тривалість  життя  з  жінкою    як  два  за  рік.

           Жінка  погодилась.

Пройшло  чимало  часу.  Чоловік  ,не  флегмат  і  не  холерик,  знову  оголосив  жінці  ,  що  віднині  підрахунок  тривалості  сімейного  життя  (  для  себе  )  проводитиме    по  формулі  три  за  рік.
             
                 Жінка    знову  погодилась.

Ще  пожили  чимало...  Якось  чоловік  довів  до  відома  жінки    своє  рішення  про  необхідність  прийняття  нової  методики  обліку  часу  сумісного  життя  (  для  нього  -  десять  за  рік  ).  Прожили  сорок  два  роки,  каже  чоловік,  та  помнож  на  десять-  плюс  роки  до  одруження  ,то  скільки  буде?    Бачиш  ,чоловіче,  мовить  жінка,якби  не  я  -  не  бути  тобі  довгожителем.

                   От  зараза  !  Скажіть  ?!

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=706323
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 13.12.2016
автор: Шпаківський Петро