З високої гори солодкий краєвид.
Отам внизу хатин блискучі дахи,
А поміж ними люди мов мурахи,
Чекають ласк втікаючи від кривд.
Дорога тягнеться з села в далеку путь.
В стрімкім потоці дивній грі подібно,
Затріпотіли срібні хвилі дрібно,
Немов в промінні сонячнім цвітуть..
Верхи смерек ген вперлись в небеса.
Покинуть хочуть осяйні простори,
Ось, ось увійдуть у небесні створи,
З яких на землю падає краса.
Любуюсь всім, на цій горі стою.
Красо одвічна, мій прадавній краю,
Тобі вклоняюсь і тебе вітаю,
Присвячуючи працю всю свою.
2016р.
Гора Клива находиться в Карпатському селі Бабче де я колись народився.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=706318
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 13.12.2016
автор: Мартинюк Надвірнянський