Крижанію в безнадії

(на  прохання  Алли  Губені)

Після  теплих  днів  весняних
знов  мороз  і  хуртовина,
замість  ніжних  слів  духмяних
вітер  виніс  вирок  –  «Винна!»

Не  врятує  покаяння  -
вже  не  вперше  розіп’ята!
Прощення,  як  подаяння  -
уявив  себе  Пілатом?

Зранена  душа  поета
мовчки  на  хресті  страждає,
знов  засніжені  верета
вітер  вранці  розстеляє…

Крижанію  в  безнадії,
як  протест,  моє  мовчання,
на  поталу  лицедіїв
віддаю  слова  зізнання…

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=706290
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 13.12.2016
автор: ОЛЬГА ШНУРЕНКО