(на прохання Алли Губені)
Після теплих днів весняних
знов мороз і хуртовина,
замість ніжних слів духмяних
вітер виніс вирок – «Винна!»
Не врятує покаяння -
вже не вперше розіп’ята!
Прощення, як подаяння -
уявив себе Пілатом?
Зранена душа поета
мовчки на хресті страждає,
знов засніжені верета
вітер вранці розстеляє…
Крижанію в безнадії,
як протест, моє мовчання,
на поталу лицедіїв
віддаю слова зізнання…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=706290
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 13.12.2016
автор: ОЛЬГА ШНУРЕНКО