Обмануто вчергове нас і вкотре
На дно, як камінь корабель іде.
У дірах палуба і днище хворе.
На дно чужинська немолоч веде.
Крадуть в Кабміні у АП у Раді,
Що президєнт, міністри,що прем’єр.
Богхообрані дзяблики у владі,
У Києві… і в Львові їхній мер.
Корупція в тюрмі в міліції у бані…
На хуторі в АТО у селах і містах.
Все захопили іроди незвані…
Із підворітні жирного Вождя.
Сидять в одежах у судах примари,
Доби нічної зсученая рать.
Тріщать від жиру їхні ситі харі,
Бандити, що судили нас сидять.
З кубла одного всі ці темні сили...
Нема в господі жодних перемін.
Отож над нами більше щоб не кпили,
Готуймо браття бутлі й формалін.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=706233
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 13.12.2016
автор: Микола Миколайович