Ми всі живемо,... немов в огорожі
Завжди, як усі, завжди насторожі
А там,між хатами, бігають пси
Так хочеться жити? То світло гаси.
Сторожу оту,...самі будували
Не пили,не їли,жили бідували.
Та тільки тим псам ,...начхати на нас,
Бо є тільки той, що віддасть їм наказ.
Щоб бачити світло, казали нам треба
Закрити всі вікна, шпаринки до неба.
Та тільки пітьма закрадається в душу,
Волати як пес,...не хочу та мушу.
А там,за вікном, стоїть огорожа.
Ми звикли до неї,... ії не тривожим
І знову регочуть там пси... на світанку.
Не можу та мушу волати із ранку.
Що ви наробили шановні не дуже,
Чому сповіватись до вас, чом я мушу?
Не треба нам сповідь,бо шлемо прокляття,
Коли що й зігріє, то тільки багаття.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=706211
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 12.12.2016
автор: Dema