Барвисто шила свій рушник життя,
Єднала вдало нитки кольорові.
Напрочуд гарне вийшло вишиття-
Яскраві гами щастя і любові.
Яка гармонія! Яка краса!
Вершин вершина, повна досконалість!
Шитво, як казка. Просто чудеса!
Яке терпіння, вміння, витривалість!
На осуд виставила, на показ.
Шик-блиск, квітчастість всім сліпили очі.
Лише один без гучних слів і фраз
Навиворіт дививсь шиття жіночі.
О, скільки вузликів на полотні!
І скільки ниток порваних зв’язала!
Митець розгледів ночі й дні сумні-
Рушник життя сльозами умивала.
Рішучий дотик-рветься полотно.
Тоненькі нитки в порох розсипали.
Екран погас. Закінчилось кіно.
Шиття навиворіт розпочинали. 2016.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=706206
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 12.12.2016
автор: Галина Брич