Впадуть імперії і розпадуться храми,
Не витримавши виправки роками,
І стануть брудом, пилом під ногами.
А хтось з нас стане вісником з легенд.
Когось з нас статуєю помістять на стенд.
Зтікуться ріки, в купу зібрані морями,
Коли ми будемо старіти дні за днями.
На дно впадемо і скарбами, й якорями.
Чиєсь ім’я назве хтось гучно: «Бренд!»
Когось поглине час – одвічний адсорбент.
Заплаче світ і впаде золото стрілами
На нас, людей, що прикидаються богами,
Нас змиє час своїми довгими віками.
Настане час, коли не буде й нас.
Побудь героєм у житті хоч раз.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=706179
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 12.12.2016
автор: kutorlanova