Мій телефон мовчить. Ні звуку.
На дворі віхола мете...
Тривогою годинник стука:
Ти де? Ти де? Ти де? Ти де?..
Нестерпно тяжко так чекати!..
Яка негода! Вітер дме...
В очах тривоги не сховати.
І знов думки: ти де? Ти де?
Не дозвонитися. "Не в зоні".
Тривога комом нароста...
І, як в алое у вазоні,
У серці — сум та гіркота.
Та де б не був ти — я з тобою,
Нехай лютують біль та зло,
Зима не звабить ворожбою,
Бо в нас на двох одне тепло.
А хуртовина не вщухає...
Ти де? Вже в серці стигне кров...
Щось до дверей мене штовхає:
Ну, слава Богу! Ти прийшов!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=706146
Рубрика: Сюжетні, драматургічні вірші
дата надходження 12.12.2016
автор: Денисова Елена