[b][i][color="#9900ff"]Там де зорі так низько,
що не страшно пітьми.
І там вчора, неначе
ми були ще дітьми.
Зовсім-зовсім недавно
полетіли у світ...
Щира мами молитва
збереже цей політ.
І завжди повертатись
душа просить туди.
Там, на стежці, дитинства
залишились сліди.
І на крилах лелеки
там приносять весну.
Солов"ї серед літа -
що ніяк не до сну.
Білі-білі ромашки
у зелених полях,
Пахне липа медами,
пахне хлібом земля.
І щедротами осінь
обдаровує всіх,
А зима-чарівниця
все закутує в сніг.
А там зорі так низько
і ромашки в полях...
Там - дитинства колиска,
рідна серцю земля.
[/i]
[/b]
[/color]
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=706022
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 11.12.2016
автор: Nino27