Подільський край із крилами Жар-птиці
Розкинувся серед полів й дібров
Із чистотою срібної росиці,
Із святістю надщирих молитов.
Так пахне хліборобськими дарами
Й мільйонами в полях маленьких сонць,
Усіх історій відкриває брами
І світить щирістю своїх віконць.
Посивів від нашестя ворогів,
Оплакує синів своїх донині,
Проте душею край мій не збіднів,
Опора він матусі-Батьківщині.
Цілує мозолисті руки їй,
До серця пригортає її болі,
Чарівний красень, край подільський мій!
З ним буть мені написано на долі.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=705966
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 11.12.2016
автор: Шостацька Людмила