Літа пливуть, як та вода.
Час не чекає, хутко відпливає.
На хвилину відстанеш,
у вічності не доженеш.
Час нам все приносить,
але ж й усе виявляє,
жалю не має.
Кажуть, час лікує, зцілює.
Найгірше, як завжди,
стереже по-переду.
На все свій час,
лише раз помирати,
тоді й чого ж сумувати.
Як квітка, відцвітають
краса та привабливість,
усе в свій час минає.
Кожен хоче виткати
лише своє полотно,
тож й не хвали льон,
поки роботу свою не скінчив.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=705900
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 11.12.2016
автор: Svitlana_Belyakova