Нелегко знайти бійців та героїв, учнів з плачу землі
Йдучи до робітні, іти та й іти, назустріч лише самому собі
Розділені богом на вічність летіти по спеці на чорнім крилі
Над старим подвір'ям загиблих доктрин у ознаці вояцької роби
Слів добирати з небес змісивши сувої із глин...
Лише кулі гудуть безтілесно втинаючи болем нові серця
Лише кривди несуть всі вітрила згорьованих націй
Порубано в щент стодоли втрачено лемент буріння гравця
Глибиною підспудних узлук деградизму підсудності праці
В оці снайпера ночі зневірено фейком шуга обпалений крук
Десь штовха всепрощаючи в спину погорілля людського рука
Запитати весь світ наодинці в безумі якості мандруючих сил
Все що живе по застіллі в дотиці мови шкляним розливом по перваку
Розділені людством істоти втрачаемо свято душі під здвиги брил
Зариті у грунт школярі чуждих гріхів розірваності суспільних гужів
В іронії місця несемо знамено двурушних світил цього бразоволу
Немаючи монади гіркої в свідомості лих, волі раю звиваймо
Останнім ноктюрном любові цілуємо впещено засмутою брову
Сільської англічки в маршрутці додому - зухвалість останнього тайму
Розділенні виром витрати подяки мистецтва по зблиску вчорашнього льодолому
2016
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=705856
Рубрика: Сюжетні, драматургічні вірші
дата надходження 10.12.2016
автор: Дельфін