Прочитаю прощальну записку,
Занімію в собі, заболю,
Закарбую кожнісіньку риску
На світлині прощання.Люблю!
Ще люблю.Вітер птахом шугає,
Пригортає до серця тепло,
І воно потихеньку згасає,
Ніби зовсім його не було.
У тобі розчинилась не марно,
Передавши скарбницю тепла.
Тільки Бог знає, як було гарно!
Недаремно на світі жила!
Недаремно дні-ночі низала,
Заплітала в тужаві роки,
Я себе у тобі відшукала,
Та списались про нас сторінки...
Прочитаю прощальну записку,
Намагаюсь тебе відпустить,
А душа не знаходить прихистку,
Як розчахнута гілка болить...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=705810
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 10.12.2016
автор: Ніна Третяк