Нехай нестерпним день цей був до сліз,
весь сповнений дошкульної печалі.
Цілунок твій і кіс духмяний ліс
вночі мене зі спочивом чекали.
Хай злого дня безжалісний пожар
палив без міри у життя довіру.
Твої долоні, благодатний дар,
мені вночі вертали в завтра віру.
І хай весь світ у марній боротьбі
тік в забутті від альфи до омеги.
Сріблясто чари сипали мені
твої блаженні руки-обереги.
грудень 2016
* Спроба перекладу чи за мотивами твору Еріх Марія Ремарк „Пускай был день мучителен до слёз“.
Эрих Мария Ремарк
Пускай был день мучителен до слёз,
Исполненный язвительной печали.-
Твой поцелуй и аромат волос
Меня в ночи отдохновеньем ждали.
Пусть злого дня безжалостный пожар
Во мне доверье к жизни жег без меры-
Твоя ладонь, как благодатный дар,
Мне ночью возвращала скрепы веры.
И пусть весь мир, с бессмысленной борьбой,
От альфы до омеги тек в забвенье-
Серебряно парило надо мной
Твоих блаженных рук успокоенье.
© Copyright: Александр Мачула, 2016
Свидетельство о публикации №116120907667
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=705708
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 10.12.2016
автор: Олександр Мачула