Хотілося б, щоб зірки у далекому небі грудневім
Доладно складалися у візерунки й мотиви,
Як родимки із брунатного оксамиту на тілі,
Що їх розсипано шкірою у вигнанні королеви.
Зрозуміти їх сяйво, сигнали і миготіння -
Ну що ти так прагнеш мені звисока передати? -
І над очима долонями зведене плотське склепіння
Відвести, зламати, роздмухати і підірвати.
Попід зірками - хоч страшно - все ж можна радіти,
Із подивом чистим сузір'я й себе впізнавати,
Як роблять самотні, але все ж долюблені діти -
Із неба зірок для букета життя назбирати.
10.12.2016
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=705691
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 10.12.2016
автор: Wiggily