Признати факт голодомору геноцидом
На розгляд депутати із Свободи подали.
Який же сором, там не має стиду…
Прийнять заледве рішення змогли.
Там покруч вся наскрізь вкраїнофоби,
Все тимчасова і чужинська гнидь.
Що ненавидить Україну в злобі…
Не в нас неначе в Кнессеті сидить.
І будуть знов і знов голодомори,
Не йде сама розплата без причин.
Держави ж ми не матимем ніколи,
Коли не зміним в кожанках режим.
Онуки вже, потомки потойбіччя,
Орди пігмеї … викохані злом.
Звели державу нашу на узбіччя,
Звя’зали горло Мамине вузлом.
І гірко так, бо за державу сором,
Байдужість ваша залишила слід.
Коли імєют нас чужинці хором,
Чи ж не пора сказать їм… Від воріт!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=705663
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 09.12.2016
автор: Микола Миколайович