Душа шукає вихід з тупика,
Я мою тугу на молитву схожу
В собі ховаю. Ти ж одна така,
І я без тебе жити вже не можу.
Разом, завжди ми цілісне одне.
Моя Вкраїно, наймиліший краю.
ЯК ти раніше вибрала мене.
Так я тебе сьогодні вибираю.
Важкі бували на чужині дні,
Бо не буває легкої розлуки.
Та ти як сонце сходила в мені,
І зігрівала як матусі руки.
Душі в світах спокою не знайти,
У прощах теж нема уже потреби.
Моя Вкраїно, як без мене ти,
Моя Вкраїно, як же я без тебе.
2011р.
́
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=705639
Рубрика: Лірика
дата надходження 09.12.2016
автор: Мартинюк Надвірнянський