Я далеко, на чужині,
Та у серці назавжди
Маю рідну Україну
З нею всі її стежки.
Як згадаю Батьківщину,
То заплачу, мов дитя.
Моя мамо, ненько мила,
Ти є сенс мого буття!
Я з тобою вчилась жити,
Торувати вірний шлях,
Рідну землю, край любити.
Шанувати герб і стяг...
Як повернуся додому
Грудочку землі стисну,
Не страшні ні біль, ні втома –
Я вже з тим, що так люблю!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=70558
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 24.04.2008
автор: Юлія Мальована