Безсонії ночі,
заплакані очі,
мене обняла
темнота.
Тривожнії думки,
зів’ялі квітки -
гірка у душі
пустота.
Я зовсім безсила,
бо смерть підкосила
й тебе назавжди
забрала.
Війна - вража сила,
всім горе носила -
до себе її не
звала.
Упав і загинув,
на небо полинув,
потрапив під вражий
обстріл.
Ой, як же з цим жити?
Як горе спинити,
Щоб серце не рвалось
навпіл?
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=705565
Рубрика: Лірика
дата надходження 09.12.2016
автор: Ольга Калина