Режисер нажав на кнопку старт, камера почне показ
Весь знімальний наш процес пройшов так швидко наче сказ
Тобі пропонують роль, а я встояти не зміг
Мені гаряче було, хоч і навколо білий сніг
Перший дубль та невдалий, кров кипить у голові
Гордість змушує стояти, все пливе у мареві
Та ти усміхнулась раз, я сприйняв це наче знак
І хоч це було кіно, та все ж почув те слово «так»
День змінила ніч
Проста це ніби річ
У тій пітьмі постали сотні моїх протиріч
Після паузи у довгий рік ми побачилися знову тут
Декорації змінили вид, сіре місто в ньому темний люд
Посмішка твоя неначе грім, всі навколо неї ожили
Кинули буденні справи й наче п’яні поплили
Режисер уперше за весь час забував казати стоп
Він хотів ще зняти сцену де ти нам викличеш потоп
Я забув слово «ковчег» і все придумав на ходу
Ляпнув що тебе люблю і куди скажеш я піду
День змінила ніч
Проста це ніби річ
У тій пітьмі постали сотні моїх протиріч
Місяць кинув клич
З тобою пліч-о-пліч
Шукав своє свідоме «я» і йшов йому навстріч
́
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=705519
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 08.12.2016
автор: Sailas