Прокидайся

Що  б  по  житті  тобі  не  судилося,
Це  все  задля  того,  щоб  доля  здійснилася,
Суть  запитання:"Задля  чого?",  а  не  зарюмсане:"За  що?"
Мабуть  ти  варта  саме  цього,  тим  і  залучаєш  казна-що..

Все,  що  маєш  у  житті  -
Ти  сама  створила,  знай  ..
І  втопаючи  у  безцільному  бутті  -  
Агресії-депресії  вже  ллються  через  край

А  що  ти  зробила,  щоб  краще  жилося?
Нюні-соплі-сльози?
Образи  на  когось,  що  винні  тобі
За  всі  твої  нині  життєві  курйози..

Ніхто  ж  нікому  нічого  не  винен  -  
Не  винен  любити,  кохати,  давати  ..
Ми  просто  звикли  приймати  як  даність:
Всі  ці  безцінні  речі,  яких  могли  б  не  мати..

Споживче  суспільство  зробило  своє:
Ми  забуваєм  іноді,  хто  ми  справді  є..
Дзеркалимо  свою  культуру  і  те  чим  живлять  нас,
Ми  взагалі  не  помічаєм,  на  що  марнуєм  час

Тож,  вчись  перемикатися  від  себе,  
І  згадуй  те,  що  не  одна,
Насправді,  стільки  сонця  в  небі,
Що  вистачить  на  всіх,  а  грош  йому  ціна

То,  що  б  по  житті  тобі  не  судилося  -  
Вдячність  в  сердці  май,
Бо  всі  ці  речі,  що  здійснилися,
Формують  твій  майбутній  Рай

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=705425
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 08.12.2016
автор: ДрожеННікова