Тут зросло не одне покоління,
Що любило наш Панський ставок.
І пустило назавжди коріння,
Посадило прекрасний садок.
Яблуні тут росли і черешні,
І шовковиці пишні ряди.
А малеча приїжджа й тутешня
Смакувала смачні ягідки.
Досхочу у ставочку купались,
Залюбки тут проводили день,
Пустували вони і сміялись,
Засмагали, співали пісень.
Відчувала завжди я тривогу,
Коли діти ішли на ставок.
На мою «не купатись» - вимогу
Сподівались пірнуть хоч разок.
Тепер внуки мої підростають
І собі теж біжать на ставок.
Своїм лементом нас запевняють,
Що буяє життя острівок.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=705406
Рубрика: Лірика
дата надходження 08.12.2016
автор: Ольга Калина