Залишаючи край, обертатися, кажуть, не варто,
Зупинитись на мить, ніби плигнути в низ головою,
Я так довго чекав, щоби серце забилось з азартом,
Знову втрапивши в пастку у боротьбі з собою.
Всі слова не суттєві якщо їх по колу твердити,
Я тебе не люблю, я тебе не люблю, я тебе не люблю …
Все стає недосяжне, якщо в нього просто не вірити,
Тільки я до останнього подиху не відступлю.
Знову тінь, знову ціль, недоказана рання молитва,
Ніби програна битва була, а не ціла війна,
Ще за мною прийдуть, якщо ти не опустиш вітрила,
Певна річ, що запросять ціну сповна.
Скоро прийде весна і весна ця для мене важлива,
Я чекаю її як союзника в нашім бою,
Я продовжу твердити, але не зможу повірити,
Я тебе не люблю, я тебе не люблю, я тебе не ...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=705254
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 07.12.2016
автор: Віктор Непомнящий