дивлюся із вікна - знайомий силует, посивілі такі кучері,
у кабінетах є його портрет.
зайшов до мене в гості, губитися і червоніти нема часу,
питаюся одразу - вам чай чи може... квасу?
так хочу миру, каже, ромашкового б зараз чаю!
без цукру, я так розумію, на нього нам і так не вистачає.
29/03/2015
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=705238
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 07.12.2016
автор: Валентин Ін