Час котиться,котиться, котиться
На колесі ночі і дня...
Жито у полі колоситься.
Волошка у нім розцвіта.
Дівчина- квітку до квітки:
Віночок спліта.
Верба до води нахилилася,
Ще сонце її зігріва.
Від вітру листя колишеться,
Дзвінко біжить вода.
Час котиться,котиться,котиться,
Міняючи ночі і дні.
Колись ці часи зупиняться...
Так сумно стає мені.
************************************************************8
Ні,час не спиниться ніколи
І день буятиме завжди,
А в ніч цвістимуть матіоли,
Як наші праведні сліди...
(Салтан Николай)
*************************************************************
Перевод:
Время катится,катится, катится
Колесо ночи-дня вращая...
В поле рожь колосьями.
Василек цветет.
Девушка-цветок к цветку:
Веночек плетет.
Ива к воде наклонилась.
Солнцем согрета она.
Листья от ветра качаются.
Звонко бежит вода.
Время катится,катится,катится.
Меняются дни и ночи.
Когда-то часы остановятся...
И грустно становится очень.
авторське фото
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=705225
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 07.12.2016
автор: NikitTa