Мучать поета гормони,
Пише про голих жінок,
Про еротичні їх зони,
Йде у щоденний танок.
Теж голяка він танцює,
Пише як гарно йому,
Як він жінок всіх цілує
Й сам він не знає чому.
Розум блокують гормони,
Пише і пише поет
Про еротичні закони
Й це вже єдиний сюжет.
Ти озирнися навколо,
Бореться як наш народ
І поміняй своє соло
На кучу життєвих пригод.
Як там бійці захищають
Від ворогів наший край,
Як за Вітчизну вмирають,
Певно прямуючи в рай.
Як за великі лиш гроші
Борються зграї падлюк,
Нелюди це нехороші,
Краще було б їм каюк.
Як виживає селянство,
Як обіднів наш народ,
Змінюють як громадянство
Щоби втікти від негод.
А ти про себе й жіноцтво,
Решти не бачиш життя,
В чому твоє тут геройство,
Окрім від сексу виття.
06.12.16.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=705179
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 07.12.2016
автор: Георгій Грищенко