СУМНІВ

Пробіг  поза  спиною  морозець
У  літній  вечір…  В  ліжку  ти  і  він…
Невже  коханню  наступив  кінець,
Чи  це  лиш  сумнів  посилає  дзвін?

У  голові  немов  бджолиний  рій,
Думки  рояться  і  не  стало  сну.
Але  мовчиш,  не  просишся:  -  Зігрій,
Невже  між  вами  возвели    стіну?

«Може  стомився,  може  захворів?»
Не  дай  Господь,  як  виявиш  обман…
Та  він  обняв  і  як  вогонь  горів,
Сумнів  подівсь,  як  ранковий  туман.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=705161
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 07.12.2016
автор: Віталій Назарук