[i][b] [color="#cc1a1a"]Навічно...Прямо в душу...[/color][/b][/i]
[i][b][color="#0e700f"]На килим трави впала груша достигла в саду,-
Стрепенулась душа від шелесту того падіння…
…У провулку глухім під тином стареньким стою
Семилітнім хлоп’ям,- наді мною похилені віти,
Старий Опанас крутить вуса козацькі свої,
Приглядається він,- чи візьме спокусу хлопчина…
Узяв…Дві чи три.. Чи обоє помітили це,-
Он Вівдя за ним, огірки вибирає в спідницю…
Бери вже, бери,- усміхається в вуса дідусь,-
Бог уродить іще!.. Пролітали роки непомітно…
Та все ж де б я не був,- те падіння в душі я зберіг…
Соковите…М’яке…На літом постелений килим…[/color][/b][/i]
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=705087
Рубрика: Сюжетні, драматургічні вірші
дата надходження 06.12.2016
автор: Янош Бусел