Біла імла,
Засліпила усе заметіль,
Вежа зі скла,
Розбиваються сотні зусиль.
Тільки одна
Марна спроба украла мету,
Крикне струна
І порине усе в німоту.
Ні, все не так.
Є дорога крізь білу імлу,
Все, що навзнак
Поверне ще прозорість і склу.
Біла імла
Лиш ілюзіє тої зими,
Що не змогла
Сліпоту подолати слізьми.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=705047
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 06.12.2016
автор: Траяна