Я іду у печеру туди
Де лишив подушки і свічки
Час тягнувся, а я лиш дрижав
Ти прийшла, я одразу прижав
Твоє тіло прекрасне й гнучке
І вино це червоне терпке
Розум мій за зірки залетів
Від емоцій тепер я спітнів
Відчуваючи подих близький
Вітерець грав волоссям легкий
Перший доторк до тіла твого
Відповів струмом серця мого
Місяць повний мені підіграв
Я сорочку із тебе зірвав
Пристрасть вбила всі лишні думки
Губи й кров - починають пекти
Ти кусаєш, тебе я прижав
На коліна до себе сажав
Я потрапив в блакитний полон
Тих очей, що блистять наче Дон
Хочу бути твоїм назавжди
Я взивав до кохання «прийди»
Твоя ніжність і цей аромат
Звуки слів наче постріл гармат
Ніч розпалась відчувши вогонь
Наших сплетених разом долонь
Я кричу від тепла твого тіла
І вже в соте тверджу «моя мила»
́
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=704970
Рубрика: Iнтимна лірика
дата надходження 06.12.2016
автор: Sailas