Я нарешті розібрався,
Чом ступив на той поріг.
Ось чого я закохався…
Її чари дивний сміх.
Білолиця моя згуба,
Ясне сонечко моє.
Катерино дівко люба,
Моє серденько стає.
Коли, я тебе побачу,
У душі вишневий цвіт.
Будоражиш кров гарячу,
Затуляєш білий світ.
Що ж зі мною поробила,
Чаклувала, завела…
Дикий норов остудила,
З ума легеня звела.
Впала в очі впала в душу,
Остудила наче сніг.
Без її тепер не рушу,
Як вкохатися я зміг..?
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=704956
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 05.12.2016
автор: Микола Миколайович