Латала найкращі слова,
Торбинку для них я пошила.
Та пленталась стара журба,
І я те шиття розгубила.
А скільки пішло там ниток!
Не гудзики шила. Перлинки.
А скільки там було думок!
Та всі розбрелись. До краплинки...
Без відтінку сам діамант
Латала на слові :кохаю!
Приходив старий музикант
Складати їх в ноти... Що ж маю?
Я все розгубила... Стара
Уже я давно. Під сто років...
Це хтось... Підпалив... І Мара
З Лідницею йдуть до потоків.
Хай мерзнуть вони. Промовчу...
Вони ж бо... Прийшли... Не за мною?
Хоч важко якось... До плачу.
І досі живу лиш тобою...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=704850
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 05.12.2016
автор: Відочка Вансель