Ти кохаєш? Що ж кажеш?.. Так?
То чому ж тоді ріжеш душу?
Ти хотів би пізнать на смак?
Що ж... Тоді потерпіти мушу.
Ти кохаєш? Що кажеш? Ні?
Що ж. Змиритися з цим. І жити?
Чом приходиш в моєму сні,
Вчиш літати... А не ходити...
Ти кохаєш? Так?! Не мене?!
То чому тоді рвеш серденько?..
Що ж, мій Янголе... Все мине
Як моря ссохнуть всі швиденько...
Ну а поки... Молюся... Вчусь
Потихеньку не літати.
І до тебе вві сні тулюсь,
Щоб до втоми націлувати.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=704821
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 05.12.2016
автор: Відочка Вансель