Увесь довкола Всесвіт
Й зелені трав росточки,
Й ромашки білоокі,
Й чудноти риб морських,
І друга, що за пультом,
І книжечки сторінку,
Й дзвінок у телефоні,
Чи чайника шипіння,
Чи тих пташок на дроті,
Чи кицьки муркотіння …
Усих у всяких сюдах,
Далеких, близьких, вічних
Тримають, як ті нитки,
Простих бажань магніти.
І, певно, і кохання –
Це не магічне слово,
Не видумані миті,
Не писані закони.
Тримають всіх – бажання,
Магніти вічні всього.
Це світом управляє,
Це є в житті людському.
Й не треба слів захмарних,
І так високопарних,
Видумувать кохання,
Що не зі світу сього.
Усе у світі вишнім,
І нижнім, і навколо
Тримається бажанням
Одним із одним буть.
Всіх тягне – чи не тягне,
Всі хочуть – чи не хочуть,
Й нема такої сили
Магніт цей розімкнуть.
І мінус завжди з плюсом,
Й погане йде із добрим.
В житті – лише тяжіння
Вагому мають суть.
18.11.2016
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=704575
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 04.12.2016
автор: Лєна Дадукевич