Біліють зночі непорушні крони,
Калини грона полум’ям зігріли все.
Грудневий ранок-зрадник світла не несе:
Солдата кров засніжена холоне.
Червоне й біле, біле і червоне...
Вороння бреше, очорнивши дзвони:
Земля приймає тих, хто чесний в боротьбі.
Частина серця від безсмертних у тобі –
Не час вмирати, підведись, драконе!
Червоне й біле, біле і червоне...
На крові крадії будують вавилони,
Ікони в деклараціях, самі ж – чорти!
Коли нова мітла вже зможе їх змести?
Дві двісті вбитих, знищено ж мільйони!
Мільйони й віра, віра і мільйони...
© Олена Галунець
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=704491
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 03.12.2016
автор: Олена Галунець