Хмарка із свого порогу,
витівки під сонцем гне:
цідить вниз густу вологу
через ситечко дрібне.
Миють краплі гілля в гаї,
і оселі, і двори;
сіє, сіє, посіває
сонце промені згори.
Швидко висушити хоче
землю сяєво руде.
Засліпило хмарці очі
й дощ – навпомацки іде.
О2.12.2016
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=704335
Рубрика: Казки, дитячі вірші
дата надходження 02.12.2016
автор: Галина_Литовченко