Чому тремтить моя душа від любові?
Чому серце пестить її надію нездійсненну?
Чому ніч мовчить знесилена негодою,
надія ж моя хоче жити спокусою та вродою.
Уранці сиріє, шелестять дерева.
цілуються ясне сонечко з блакитним небом,
виникає бажання дієве.
Смуток ночі гасне,
а натомість, народжується світлий день,
новий, прекрасний.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=704223
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 02.12.2016
автор: Svitlana_Belyakova