А силоміць не будемо кохані, приносить в жертву часто хтось себе, тоді ночами душу щось шкребе, і тісно на широкому дивані. Тож буря підіймається в стакані, недоговірки ріжуть пополам, приводять до таких болючих драм, не будемо під примусом кохані. Не побудуєш щастя на обмані, так хочеться щоб добре всім жилось, щоб не приносив себе в жертву хтось, бо силоміць не станемо кохані…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=704206
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 02.12.2016
автор: Олег Князь