Червоний метелик загна́ний в куток
реагує на кожен спалах світла.
Потривожений і спровокований
притискається до тріщин
у стінах.
Роздряпані стіни як знак,
як нагадування про незакінчену битву.
Непродуману і програшну,
немов недовершена рима.
Темна кімната, відсутність освітлення,
боротьба рядків і метеликів.
Перемога червоних барв.
Так мене ще ніхто не цілував.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=704191
Рубрика: Міська (урбаністична) поезія
дата надходження 02.12.2016
автор: Олександр Жилко