Заціловуй мої орбіти,
приголублюй гарячий космос.
Хай, мов здиблені зореліти,
межи зорі полине голос.
Невагомість мою притулюй
до незнаного сонцетіла.
Зірка впаде хай, мов пілюля,
в серце збуджене біла-біла.
Розласкавлюй мої комети,
їх виловлюй у дужі сіті,
хай розгойдуйться планети
на розпаленому софіті.
Хай згорають метеорити,
залишаючи тільки попіл,
хай неторкані сталактити
розтікаються у окропі.
Хай кружляють системи дальні
ще нестримніше, ще скоріше,
над землею нехай, над нами
стане в кілька разів світліше!
Хай задимлену атмосферу
розколише щасливий вітер.
Виласкавлюй всесильну еру
у моєму крихкому світі.
31.10.16 р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=703915
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 30.11.2016
автор: Леся Геник